ПОКАЗУ́ХА, и, ж., розм. Показування чого-небудь у прикрашеному вигляді, що не відбиває справжньої суті справи; щось показне. Ох і заїдає нас ота показуха гемонська! — Ні, чого ж.. Показуха показухою, а дівчата, що не кажи, працюють з вогником, з вигадкою (Коз., Листи.., 1967, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 14.