ПОКА́РНИЙ, а, е, поет. Караючий. А хіба «Анчар» [О. Пушкіна] — не покарна блискавка на голову самодержавству? (Рильський, X, 1962, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 16.