ПОКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док., діал. Відмовитися (у 1, 3 знач.). Ми собі так постановили, що нехай нас усіх посаджають до криміналу, то ми свого не покинемося (Март., Тв., 1954, 331).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 23.