ПОКЛА́ЦАТИ, аю, аєш, док. Клацати якийсь час; клацнути кілька разів. Шкурупій витяг із торбини телячі щипці, поклацав ними (Тют., Вир, 1964, 524).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 29.