ПОКЛЯ́СТИ́, покляну́, покляне́ш і поклену́, поклене́ш, док., перех., рідко. Те саме, що прокля́сти. Мене, молоду, кожен поклене (Чуб., V, 1874, 747).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 33.