ПОКЛІ́ПАТИ, аю, аєш, док. Кліпати якийсь час; кліпнути кілька разів. Посидів [Лазар] хвилину, покліпав очима до світла і знов ліг на ліжко (Коцюб., II, 1955, 205); Ян покліпав очима, потім підозріло озирнувся на хутір (Панч, Гомон. Україна, 1954, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 31.