ПОКМІ́ТЛИВИЙ, а, е, діал. Кмітливий. Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 33.
Що oзначає слово - "покмітливий"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.