ПОКОЛИ́ХУВАТИСЯ, ується, недок. Колихатися злегка або час від часу. Вода була десь далеко внизу, і човник їхній там поколихувався (Гончар, Тронка, 1963, 237); Шуліка плив у повітрі, хоробливо поколихуючись; він тепер був безсилий втекти від небезпеки (Досв., Гюлле, 1961, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 35.