ПОКОНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. покона́ти 2. Дальше його думки йдуть вже як геройська дума про поконання великого ворога (Стеф., Вибр., 1949, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 36.