ПОКОРИ́ТИ 1 див. покоря́ти.
ПОКОРИ́ТИ2, рю́, ри́ш, док., перех. Корити (у 1 знач.) кого-небудь якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 38.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ПОКОРИ́ТИ 1 див. покоря́ти.
ПОКОРИ́ТИ2, рю́, ри́ш, док., перех. Корити (у 1 знач.) кого-небудь якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 38.