ПОКОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покороти́ти. Перечитав я Ваші байки.. Дуже вони покорочені (Мирний, V, 1955, 384).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 38.