ПОКРА́СИЧ, а, ч., діал. Коцюба, кочерга. Кухар мішав вогонь довгим покрасичем (Н.-Лев., II, 1956, 229).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 42.
Що oзначає слово - "покрасич"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.