ПОКРОВИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн., рідко. Жін. до покрови́тель. Діва вважалася покровителькою міста, великою богинею землі, води, усього тваринного і рослинного царства, володаркою всякого життя (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 306).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 51.