ПОКРІ́ВЧИК, а, ч. Зменш. до покрі́вець. Настя розпочала вишивати собі покрівчик на стільчик до фортеп’яна (Н.-Лев., III, 1956, 240).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 50.