ПОКІ́ЙНИЦЬКИЙ, а, е. Такий, як у покійника; мертвотний. — Як тепленько! — По хвилинці Сном покійницьким заснув (Граб., І, 1959, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 24.