ПОЛА́ЗИТИ, ла́жу, ла́зиш, док. Лазити якийсь час. Хотілося полазити по деревах, поплавати в річці (Ів., Вел. очі, 1956, 39); Виткнулась одна [бджола] у віконце, поморщилась, мов од холоду, полазила, полазила по улику, знялась і полетіла (Мирний, I, 1954, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 58.