ПОЛКОВНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути полковником. — Отож і судилось тобі [Мамаєві], я думаю, полковникувати в Мирославі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 86.