ПОЛОВИ́НКА, и, ж. Пестл. до полови́на 1. Кавун хруснув і розколовся зигзагами на дві .. половинки (Мик., II, 1957, 191); Лежить Ведмедик і гуде, А дітвора у рот йому кладе. Потрошку та по половинці Пооддавали всі гостинці (Гл., Вибр., 1957, 208); Вікно відскочило, вдарилось половинками в лутки, і в хату віллялось жовте каламутне світло (Коцюб., II, 1955, 173); Дівчина випередила цього дивного відвідувача й покірно розчинила перед ним обидві половинки дверей у батькову кімнату (Ле, Міжгір’я, 1953, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 88.