ПОЛОВИ́ННИЙ, а, е.
1. Який дорівнює половині чого-небудь. Вапняне добриво, внесене в повній нормі.., підвищує врожай сільськогосподарських культур протягом 8-10 років, а при внесенні половинної норми — протягом 4-5 років (Хлібороб Укр., 7, 1964, 16).
2. Який становить половину (у 1 знач.). Половинна цегла.
3. Пов’язаний із віддачею половини доходу, прибутку від чого-небудь. Половинний заробіток; // іст. Пов’язаний із віддачею половини зібраного врожаю власникові землі за користування нею. Половинне жито.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 88.