ПОЛОЗО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до полозо́к 1. Сіли [молодий з дівчиною] в санки: коні мчать, Аж іскрять ногами, Полозочки аж шумлять (Бор., Тв., 1957, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 93.