ПОЛО́МКА, и, ж.
1. Дія і стан за знач. поломи́ти. Якщо під час роботи автомобіля трапилась аварія або поломка, шофер зобов’язаний по прибутті в гараж негайно повідомити про це чергового механіка (Підручник шофера.., 1960, 317); Муха Макар увесь час думав, що ця поломка даром йому не минеться і тепер (Панч, II, 1956, 113).
2. Пошкоджене, поламане місце.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 93.