ПО́ЛОМНО, присл., заст. Полум’яно. Місяць світив уповні, зорі наче палали — одна зоря поломніш від другої (Вовчок, І, 1955, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 93.