ПОЛОШИ́ТИСЯ, лошу́ся, ло́шишся, недок., розм. Те саме, що поло́хатися. Мошко відкинув сю думку [про втечу]. Хто ще знає, чи є чого полошитися? (Фр., IV, 1950, 432). |
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 99.