ПОЛУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Ударяючись об що-небудь, утворювати часті глухі звуки (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох). Вчепивсь хлопець трясти [грушу], полупотіли червонобокі, а він ну вибирать, котра.. найкраща (Свидн., Люборацькі, 1955, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 104.