Польовик, ка, м.
1) Житель полей, равнинъ.
2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 290.
Що oзначає слово - "польовик"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.