ПОЛЯГТИ́СЯ, ля́жеться, док., рідко. Те саме, що полягти́1 1. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася (Чуб., V, 1874, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 107.