ПОЛЯ́СКАТИ, аю, аєш, док., перех. і по чому, розм. Ляскати якийсь час; ляснути по чомусь кілька разів. Шумаков обняв Штукатуренка і весело поляскав його по худорлявих плечах (Голов., Тополя.., 1965, 194); Сев потиснув руку Богданові і поляскав по моїй руці, що лежала поверх ковдри (Ю. Янов., II, 1958, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 109.