Що oзначає слово - "полінце"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПОЛІ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до полі́но. Сьогодні вдень Катря.. посліднє полінце спалила, щоб спекти її [перепічку] (Мирний, IV, 1955, 287); [Юлія:] Хотіла розпалювати, та не найшла ані полінця дрібного (Фр., IX, 1952, 154); В кутку бліндажа солдат підкидав у чавунну пузату грубку коротко напиляні товсті полінця (Перв., Дикий мед, 1963, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 76.