ПОЛІНІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, ПОЛІНІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. і без додатка. Провести на чому-небудь лінії з певною метою.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 76.