ПОЛІФОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., муз. Властивість за знач. поліфоні́чний. Поряд з поліфонічністю хорової фактури, з яскравим підголоском дуже часто зустрічаються пісні.., де всі голоси гармонічно підтримують ведучу мелодію (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 24); * Образно. Літературі наших днів властиві глибинні пошуки думки й форми, тяжіння до філософічності й підтексту, поліфонічність стилю, розширення образної палітри й лексики (Літ. Укр., 11.VI 1965, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 84.