ПОМАРА́НЧА, і, ж.
1. Субтропічне вічнозелене цитрусове дерево родини рутових. Нема тут пальм і помаранч: Природа снігова. Лиш там, де сонце при-піка, — Розкішная трава (Крим., Вибр., 1965, 55).
2. Запашний оранжево-червоний кулясто-приплюснутий плід цього дерева, який має товсту гірку шкірку і гіркувато-кислий м’якуш. На столику вся холодна кухня. І яблука, і помаранчі (Фр., IV, 1950, 347); Поклавши перед Ганною на стілець дві великі помаранчі,.. Ліна Леонардівна одразу.. заметушилася (Коз., Сальвія, 1959, 223).
3. розм. Те саме, що апельси́н.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 113.