ПОМИНУ́ТИСЯ, не́ться, док., заст. Відійти в минуле, пройти (про час, певні події і т. ін.). Поминеться коту масниця! (Номис, 1864, № 5331); Не нагадуй про страхи: поминулися вони (Вовчок, І, 1955, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 121.