ПОМКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал. Помчати. Та як звечоріло й соловейко щебетнув, як же він схаменувся тоді й вхопив шапку й помкнувся з хати (Вовчок, Вибр., 1937, 237).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 130.