ПОМО́ГА, и, ж., заст. Допомога. Бачучи [бачачи], .. що вже Сомкові.. помоги не видумаєш, махнув [Кирило Тур] рукою, та.. і хотів ото з’їхати з України (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); Однокровному народу Наш народ подав правицю На єднання, на помогу, На погибель ворогам (Рильський, II, 1960, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 131.