ПОМОЧИ́ТИСЯ, мочу́ся, мо́чишся, док., розм. Те саме, що намо́кнути. Обутий [Харон] в драні постоли; Із дір онучі волочились, Зовсім, хоть вижми, помочились (Котл., І, 1952, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 135.