ПОМУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати мурим (у 2 знач.). Після другої [чарки] лице Василеве помуріло, очі наче покосилися (Мирний, IV, 1955, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 136.