ПОМІДО́Р, а, ч.
1. Однорічна овочева рослина родини пасльонових з перев. червоними або жовтими їстівними плодами. Цей шкідник [стеблова нематода], крім картоплі, може розвиватись і на інших рослинах — помідорах, чорному пасльоні, хмелі, м’яті тощо (Наука.., 8, 1959, 36); Я в своїй вандальській заїлості не розбирав, чи нищу шкідливі ростини, будяки, кропиву, осет та лопухи, чи пожиточні — буряки, фасолю, помідори (Фр., IV, 1950, 225).
2. Соковитий плід цієї рослини. Штучно достиглий помідор ніколи не матиме тієї.. соковитості й того аромату, ніж той, що дійшов на грядці (Вільде, Сестри.., 1958, 335); У полумисках височіли купи червоних помідорів, зелених огірків (Зар., На.. світі, 1967, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 123.