ПОНАВЧА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Навчити кого-небудь чомусь (про багатьох); навчити багатьох чому-небудь. Старий Корній був письменний. Він навіть любив письменство. Обидвох синів він понавчав читати (Гр., І, 1963, 405).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 142.