Понавіряти, ря́ю, єш, гл. Раздать въ долгъ. Людям багато понавіряв, як би то всі пооддавали.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 302.
Що oзначає слово - "понавіряти"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.