ПОНАДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.. Надібрати що-небудь у багатьох місцях. Понадбирай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав’яжеш (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 143.