ПОНАЙМА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Найнятися (про багатьох). Тоді саме був великий недорід, сім’ї б нічого було їсти, брат, сестри понаймалися по економіях за манесеньку плату (Л. Янов., І, 1959, 138); Сказав він: — Ай, добре б же було!.. — Що — добре? — А от коли б понаймалися де (Головко, І, 1957, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 147.