ПОНАКО́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Накосити чого-небудь (про багатьох); накосити багато чогось не за один раз.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 147.