ПОНАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Накрутити багато чого-небудь на щось; накрутити що-небудь у багатьох місцях. Понакручував дроту різного діаметру; Понакручувати волосся на бігуді.
2. Крутячи, утворити багато чого-небудь. — Це я йому понакручував закруток [на пшениці], — сказав тихісінько Денис до Романа і тикнув себе пальцем у
груди (Н.-Лев., VI, 1966, 332); «Товаришу генерал, товаришу генерал!» Який, кажу, він вам товариш, безсоромниці! Він же, кажу, в батьки вам годен! Ач, понакручували куделиків! (Довж., І, 1958, 368).
3. Завести багато механізмів. Понакручувати годинники.
4. перен., розм. Написати, намалювати нерозбірливо, поплутано, зробити неправильної форми багато чогось.
понакупа́ти див. понакупо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 148.