ПОНАЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, док. Поставити багато латок на чому-небудь. Біля декорації стоїть із пензлями в руці молодий хлопчина — Яшко, підправляє — де фарба від часу пооблупилась, де пацюки дірки попроїдали, що довелось поналатувати (Головко, І, 1957, 310).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 148.