ПОНАЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОНАЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. Наліпити багато чого-небудь, у багатьох місцях. *У порівн. На них [стеблах] показалися купками, як би хто поналіплював, стручки (Март., Тв., 1954, 331).
2. Зліпити багато чого-небудь. Поналіплював коників з глини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 149.