ПОНАПИНА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Напнутися (про багато чого-небудь).
2. Напружитися (про багатьох, якусь кількість чого-небудь). — Губи вже сіпаються… Ніздрі підскакують… Дивіться, дивіться! Які очі!.. Мабуть, зараз вони полопаються, бо вже понапинались, дивіться як… (Мик., Повісті.., 1956, 114).
3. Покритися, пов’язатися чим-небудь (про багатьох). Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата,чи баби (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 150.