ПОНАПЛО́ДЖУВАТИСЯ, ується, док., розм. Наплодитися у великій кількості. Сухе літо, так багато всякої черви понаплоджувалося (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 151.