ПОНАПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Наповнити чим-небудь багато чогось. Понаповняли кратери [посуд] питвом юнаки аж по вінця І між всіма розділили, по келихах рівно розливши (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 360); Понаповнювати бочки медом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 151.