ПОНАПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Полагодивши, відремонтувавши, зробити придатним для користування багато чого-небудь. Чорнявий чоловік старі нерети понапр[авляв] і почав в’язати новий (Вовчок, VI, 1956, 233).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 151.