ПОНАСУВА́ТИСЯ 1, а́ється і ПОНАСО́ВУВАТИСЯ, ується, док. Насунутися на що-небудь (про якусь кількість чогось). Брови на очі йому понасовувались (Сл. Гр.).
ПОНАСУВА́ТИСЯ2, а́ються, док. Рухаючись, наблизитися (про багато чого-небудь).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 154.